Черезовым про Черезовых ;)

<< :: roots :: cheres

Еще один кожаный черес карпатского образца

Черес. 1918. Шкiра, тиснення, плетiння. с. Косiвська Поляна, Рахiвського р-ну
29.04.2007 (Вс) 03:09 /roots/cheres | #

Молясь, спускайте черес ниже пупа ;)

В. Даль записав такі релігійні погляди москвинів: молючись, треба черес (пояс) спускати нижче пупа, а ноги не розчепірювати, бо чорт проскочить.
29.04.2007 (Вс) 03:02 /roots/cheres | #

Чересла - место для опоясывания чересом :)

ЧЕРЕСЛА ср. мн. Чресла, церк. Чресла, поясница, крестец, или окружность тела над тазом. Чересла болят. Ему по череслам воз переехал. Препоясать Чресла, готовиться в путь. Крепость мужа в чреслах. Чресла мужу даны, а лоно жене. Чересло ср. южн. плужной или сошной отрез, нож, идущий вперед лемеха. Чересел, чересл м. чресленик церк. чресельник, пояс, кушак, опояска; чересл, чресельник, пояс через, черес, кошка, долгий кошель кишкой, рукав, в котором носят деньги, опоясываясь под одеждой.
29.04.2007 (Вс) 02:57 /roots/cheres | #

Серебряный черес

"Рубаха у Кубана красная шелковая, а Лунда надел синюю холщовую и перепоясал серебряным чересом. Черес был из польского серебра, весь покрыт восьмигранными бляшками с голубой эмалью." (Евграф Суховский)
29.04.2007 (Вс) 02:52 /roots/cheres | #

Виды поясов модели "черес" :)

Черес — чоловічий шкіряний пояс, поширений у гірських районах Карпат. Ч. були різних розмірів: пасок (на одну пряжку), малий ремінь (на дві пряжки) та великий ремінь — на шість пряжок. Оздоблювалися вони витисканням на шкірі, ланцюжками з міді, ґудзиками місцевої роботи (ціточками), плетінкою із кольорової шкіряної тасьми. З правого боку Ч. звичайно кріпилися рекітязь — гаманець для грошей, кресало і протичка для люльки. З лівого боку був прикріплений ігольник. До "великого ременя", підвішували ще й роговий сугак — пристрій для розв'язання вузлів, а також складний ніж і металевий топірець.
Черес із калитою — різновид шкіряного поясу, який використовувався чумаками. Мав вигляд довгого вузького шкіряного мішка з пряжкою на одному кінці та ремінцем на іншому.
29.04.2007 (Вс) 02:49 /roots/cheres | #

Не кожанный черес

Черес - пояс из тонкой ткани с карманом для хранения денег; завязывался под белье на голое тело. (В.М. Глинка)
29.04.2007 (Вс) 02:45 /roots/cheres | #

Мнение Зализняка: черес - древний обрядовый и боевой пояс

Такий обрядовий пояс згадується в українському фольклорі. За переказами, чоловіка перетворюють на вовка, обв'язавши заговореним перевеслом, ликом чи ременем. Якщо цю пов'язку зняти, вовк знову стане людиною. Під вовчою шкірою вбитого вовкулаки нібито знаходили шкіряний пояс. Бойовий пояс праіндоєвропейців зберігся до наших часів у традиційному одязі корінних мешканців Карпат — гуцулів. Це черес — широкий шкіряний чоловічий пояс, багато оздоблений металом, тисненням, пристосований для носіння топірця, ножа, кресала, люльки, грошей тощо. Як відомо, гуцульський юнак ставав справжнім леґенем, коли батько дарував йому черес. Отже, у багатьох індоєвропейських народів простежується міфологічний комплекс вовкулаки. Це воїн-дружинник, що часом обертається вовком, чаклун, звичайна зброя його не бере, а лише срібна чи осиковий кілок. Вовкулака носить бойовий пояс, п'є перед боєм наркотичну рідину. Певні аналогії цьому комплексу бачимо у фольклорному образі козака- характерника... [Залізняк Л.Л. Первісна історія України... - С.144.]
29.04.2007 (Вс) 02:43 /roots/cheres | #

Черес - чоловiчий пояс багатства

Газета Чернівецької міської ради

                    

 14 травня 2004 р. №20 (675)                                    біографія експонату

Якщо у вас є мерседес, кількаповерховий будинок, мобільний телефон, золотий ланцюг і шкіряна куртка, то за сьогоднішніми мірками ви - заможна людина. Але якщо б ви жили на Гуцульщині у XIX столітті й мали успішний бізнес, то обов'язково замовили би собі у майстра ще й черес шириною 50 см із 12 пряжками-застібками, розшитий бісером. Чим розкішніше виглядав такий пояс, тим багатшим вважався пан-господар. Щоправда, одягали його лише на весілля чи великі свята. Для щоденного порання по господарству використовували скромніші пояси - вужчі й не настільки майстерно оздоблені.
Кожний гуцульський багач мав у своєму гардеробі черес. Тепер ви не знайдете цей широкий шкіряний пояс у жодному дорогому бутіку чи магазині. Й навіть на Калинівському ринку, де, кажуть, є все. А ось побачити цей цікавий старовинний експонат можна в Чернівецькому худож-ньому музеї, куди він потрапив із центру Буковинської Гуцульщини - Путильського району.
Черес зроблено зі шкіри, складеної вдвоє і прошитої, орнаментовано кольоровими шкіряними шматочками у вигляді ромбів, за-плетених у маленькі кіски. Ширина його - 60 см. Має шість металевих пряжок.
Такий пояс прикрашав міцні статури гуцульських легінів. Став би він у нагоді й сучасним робітникам, оскільки, крім святкового та гонорового призначення, виконував ще й захисну функцію - обері-гав внутрішні органи чоловіків від навантаження під час виконання важких робіт.
Шкіряний пояс-черес замінював нашим прадідам і нині модну сумку-барсетку. Пояс мав кілька внутрішніх та зовнішніх кишень із клапанами, де могло вміститися чимало речей. При цьому чоловіки строго дотримувалися встановленого порядку - кожна кишеня використовувалася за призначенням. Скажімо, в одній, переважно у зовнішній, зберігали люльку, в іншій - тютюн для неї, а також предмети першої необхідності. А ось гроші обов'язково ховали у внутрішній кишені, щоби ніхто не зміг їх вкрасти.
Зараз черес став одним із елементів буковинського народного строю й зберігається в шафі майже кожного справжнього гуцула. Мешканці гір й досі одягають його на весілля та традиційні свята, незважаючи на деякий дискомфорт, спричинений вагою і шириною такого пояса. Він дещо нагадує жіночий корсет - такий же тісний. Але, як то кажуть, краса вимагає жертв. Тим більше, що черес підкреслює чоловічу силу й мужність та натякає на певне матеріальне становище його власника.

 

Валентина ДІОРДІЙЧУК,
науковий співробітник Чернівецького художнього музею
Фото Володимира ЦИТРАКА

                    


02.07.2004 (Пт) 18:08 /roots/cheres | #